22 січня День Соборності України!

У 1919-му ми мріяли про єдність. У 2026-му ми знаємо її ціну. Соборність — це наша відповідь ворогу. Колись ми об’єдналися, щоб стати державою. Сьогодні ми об’єднані, щоб вижити й перемогти. Сьогодні поняття «єдина країна» пахне порохом, кавою в окопах та нескінченною вірою в ЗСУ.

Нас неможливо поділити на «схід» і «захід», бо біль Маріуполя відгукується у Львові, а удар по Одесі болить кожному в кожному куточку країни. Війна показала, що наша соборність — це не історичний термін, а наша броня. Ворог хотів роз’єднати нас лініями фронту, а натомість зварив у єдиний сталевий моноліт. Нехай кожен тимчасово окупований сантиметр нашої землі знову стане вільним. Нехай «ланцюг єдності» знову простягнеться від Донецька до Ужгорода, від Криму до Чернігова — вже назавжди під синьо-жовтим стягом. Сили нашим захисникам. Стійкості всім нам. З Днем Соборності, незламна країно!

«Єдність крізь виклики»

Сьогодні, коли ворог намагається розділити нас фізично та морально, поняття «соборність» набуває особливого, майже сакрального змісту. Навіть планові відключення світла не стали перешкодою для нашої групи, аби зібратися разом на важливу розмову.

Під час кураторської години ми згадали історичне значення Акту Злуки 1919 року та обговорили, чому національна єдність є нашою головною зброєю саме зараз.

Бойко Вікторія Валентинівна, викладач української літератури, куратор наголосила на тому, що консолідація народу є запорукою нашої незламності, а студенти у своїх рефлексіях поділилися власним баченням відповідальності за долю країни.

Цей діалог став черговим підтвердженням того, що українську єдність неможливо зламати жодними зовнішніми обставинами. Ми залишаємося згуртованими у своєму прагненні до свободи, адже наше майбутнє будується на фундаменті соборності та взаємопідтримки.